Питома вага фторопласту. Види фторопласту, їх характеристики

Фторопласт, більше відомий споживачу під назвою “тефлон”, був відкритий американською компанією Kinetic Chemicals ще в 1938 році. Тетрафторетилен у газоподібному стані випадково виявив хімік Рой Планкетт. Коли газ був закачаний у балон під тиском, у процесі полімеризації утворився порошок білого кольору з унікальними властивостями.

Характеристики і область використання фторопласту

Основне його призначення визначалося унікальною діелектричною здатністю. Водночас додаткові характеристики, такі як:

• легка питома вага фторопласту;
• великий діапазон переносимих температур;
• пластичність;
• міцність;
• вологостійкість;
• низька адгезія поверхні, можливість самоочищення;
• стійкість до ультрафіолетового й іонізуючого випромінювання;
• стійкість до зносу й абразивного впливу;
• біоінертність;
• простота обробки

зумовили можливість застосування матеріалу в найрізноманітніших сферах. Він повсюдно використовується в побуті, харчовій промисловості, автомобілебудуванні, медицині та інших сферах виробництва. З фторопласту виробляють багато предметів, які нас оточують. Серед них:

• ізоляція проводів, шланги, труби, різні ємності, волосіні;
• неткані негорючі матеріали, технічні тканини, захисні плівки;
• теплостійкі мембрани, підшипники, елементи автодеталей;
• деталі насосних і міксерних станцій, клапани, водопровідні компоненти;
• вироби для кабельних установок, конденсаторів;
• трубопроводи підвищеного тиску для хімічно активних середовищ та інші вироби.

За допустимих умов експлуатації фторопласт не завдає жодної шкоди живому організму. Негативними якостями можна назвати:

• необхідність використання дорогого обладнання для сплавлення форм;
• потребу в сильній витяжці при обробці матеріалу;
• після перевищення гранично високих температур полімер стає небезпечним для здоров’я людини.

Види фторопласту

Розрізняють кілька марок цього полімеру залежно від кількості мономерів ланцюга і розміру молекул. Питома вага, або густина, фторопласту становить від 1700 до 2240 кг/м3 залежно від виду. Розрізняють такі види фторопласту:

• Ф4 - максимально щільний, малопористий, гідрофобний матеріал, стійкий до температур до +260 градусів.
• Ф3 - менш хімічно і термічно стійкий, однак більш щільний, ніж Ф4; плавиться, що дає змогу зручніше використовувати його у процесі лиття і пресування, має хорошу адгезію з металами, часто застосовується як антикорозійне покриття.
• Ф2 - стійкий до стирання, не містить пластифікаторів, міцний, використовується для агресивних середовищ і виробництва труб та ємностей.
• Ф40 - міцний, стійкий до киплячих кислот і деяких розчинників, не горить, не пропускає УФ-випромінювання і радіацію.

Форми фторопластів можуть бути найрізноманітнішими. Серед них круги, пластини, листи, плівки, стрижні, гранули, порошки.

Найбільш поширені:

• Листовий фторопласт. Вага листа розміром 1000 мм х 1000 мм товщиною 1 мм становить 2,5 кг.
• Фторопласт у стрижнях зручний як напівфабрикат для виготовлення різних деталей. Орієнтовна вага фторопласту, стрижень довжиною 1000 мм і діаметром 10 мм, - 0,18 кг.