Сфера і галузі застосування щебеню у будівництві

Щебінь — це сипкий нерудний матеріал, який отримують дробленням щільних гірських порід, гравію або валунів. Він буває гранітним, гравійним, вапняковим, діабазовим та іншим. Від породи, фракції, міцності, лещадності, морозостійкості і радіаційного класу залежить, де саме можна застосовувати щебінь.

Матеріал добувають і виробляють у кар’єрах: породу відокремлюють, дроблять у дробарках, сортують на грохотах за фракціями і перевіряють у лабораторії. Докладніше про видобування можна прочитати у статті де добувають щебінь.

Основні сфери застосування щебеню

Щебінь використовують у бетоні та залізобетоні, дорожньому будівництві, фундаментах, дренажних шарах, залізничних насипах, благоустрої територій і ландшафтному дизайні. Для кожної задачі важливі різні характеристики матеріалу.

Для бетону зазвичай вибирають міцний і чистий щебінь відповідної фракції, щоб зерна нормально розподілялися в суміші і не заважали арматурі. Для дорожніх основ важливі міцність, морозостійкість і стійкість до стирання. Для декоративної відсипки і доріжок більше значення мають зовнішній вигляд, розмір зерна і зручність укладання.

Пофракційні сфери застосування щебеню

Фракція показує розмір зерен щебеню. У будівництві часто трапляються фракції 5-10, 5-20, 10-20, 20-40 і 40-70 мм, а також відсів і крупні фракції для спеціальних задач.

• Відсів і дрібні фракції застосовують для доріжок, підсипки, благоустрою, протиожеледної посипки, деяких будівельних сумішей і вирівнювальних шарів.

• Фракція 5-20 мм часто використовується в бетоні, залізобетонних виробах, приватному будівництві, дорожніх роботах і під час улаштування майданчиків. Це одна з найпоширеніших фракцій.

• Фракція 20-40 мм підходить для дренажу, подушок під фундаменти, дорожніх основ, масивних бетонних конструкцій і робіт, де потрібен більший кам’яний скелет.

• Фракція 40-70 мм застосовується в дорожніх основах, залізничних насипах, великих дренажних шарах, габіонних конструкціях і масивних інженерних роботах.

Сфери застосування щебеню залежно від марки міцності

Марка міцності показує стійкість щебеню до дроблення і позначається літерою М з числовим показником. Чим вища марка, тим міцніший матеріал, але вибирати її потрібно за призначенням, а не за принципом “чим більше, тим завжди краще”.

• М200-М400 використовують для малонавантажених робіт, декоративної відсипки, тимчасових доріжок і благоустрою.

• М600-М800 застосовують у звичайних будівельних роботах, підсипках, дорожніх основах і бетонних конструкціях з помірними навантаженнями.

• М800-М1200 часто використовують для бетону, залізобетонних виробів, дорожнього будівництва і майданчиків з підвищеним навантаженням.

• М1200-М1600 застосовують для високонавантажених доріг, відповідальних бетонних і залізобетонних конструкцій, промислових майданчиків і спеціальних інженерних задач.

Сфери застосування щебеню залежно від класів

Для щебеню з природних порід важливий радіаційний контроль. Зазвичай виділяють три класи за питомою ефективною активністю природних радіонуклідів. Щебінь I класу застосовують без обмежень у житловому і громадському будівництві. II клас використовують переважно для дорожніх і промислових робіт. III клас застосовують обмежено, зазвичай поза населеними пунктами і не для об’єктів постійного перебування людей.

Під час купівлі щебеню для будинку, фундаменту, бетону або внутрішньої території варто перевіряти паспорт якості і радіаційно-гігієнічний висновок. Особливо це важливо для гранітного щебеню, тому що в різних родовищах показники можуть помітно відрізнятися.

Як вибрати щебінь під задачу

Для бетону важливі міцність, чистота, фракція, лещадність і сумісність з проектною маркою бетону. Для дороги — міцність, морозостійкість, стійкість до стирання і правильне ущільнення шару. Для дренажу — крупність зерна і здатність пропускати воду. Для декоративних робіт — зовнішній вигляд, колір, однорідність і зручність укладання.

Щебінь справді належить до найпотрібніших будівельних матеріалів, але його не можна вибирати тільки за ціною або назвою породи. Правильний вибір залежить від фракції, марки міцності, радіаційного класу, призначення і вимог конкретної конструкції.