Питома вага бронзи, її властивості, класифікація, таблиця значень

Бронза являє собою багатокомпонентний або подвійний сплав міді та інших елементів, крім цинку, які додають для поліпшення властивостей металу. Такі елементи, якщо вони становлять близько 2,5 відсотка від загальної маси, відносять до легувальних компонентів. Це можуть бути: олово, свинець, хром, залізо, марганець, берилій, кремній, фосфор, алюміній, а також інші подібні елементи.

Маркування бронзи відбувається за двома параметрами: літерами позначають сам сплав, а цифрами - вміст легувальних компонентів. Наприклад, БрА5 являє собою бронзу алюмінієвого типу, а БрО5 - бронзу олов’яного типу.

Бронза є одним із найдавніших матеріалів у світі. У давні часи з неї виготовляли різні знаряддя праці, зброю та предмети інтер’єру.

Таблиця питомої ваги бронзи

Оскільки бронза є складним матеріалом, розрахувати питому вагу бронзи в польових умовах самостійно не видається можливим. Ці обчислення проводять у спеціальних хімічних лабораторіях. Однак при цьому її середня питома вага відома і дорівнює діапазону від 8,7 до 8,9 г/см³.

Розрахунок ваги бронзи буде легше виконувати завдяки наведеній таблиці зі значеннями питомої ваги та такого параметра, як вага бронзи залежно від одиниць обчислення.

Таблиця ваги бронзи

Класифікація бронзи

Бронзу класифікують за двома ознаками: технологічною та хімічною.

За технологічною ознакою бронза поділяється на два види:

• Бронза деформівна. Відмінний вид бронзи для обробки механічним способом, таким як кування, штампування або рифлення. Цей вид відрізняється малим вмістом олова у складі, не більше 6 відсотків, що робить вихідний матеріал дуже пластичним.
• Бронза ливарна. Спеціальний вид бронзи для фасонних відливок. Застосовується у виробництві деталей машин для роботи в солоній воді, виготовлення шестерень і вкладишів для підшипників.

За хімічною ознакою бронзу поділяють на:

• Бронза олов’яна. Цей тип являє собою сплав бронзи з основним компонентом - оловом, а також, як додаткові домішки, можуть використовуватися фосфор, свинець і цинк. Олово допомагає матеріалу набути пружності, легкоплавкості й твердості, що добре відображається на процесі полірування. Додаткові компоненти застосовуються для поліпшення ливарних, механічних і антифрикційних властивостей.
• Бронза спеціальна, безолов’яна. Цей вид бронзи являє собою сплав без використання компонента - олова. Порівняно з олов’яною бронзою він нічим їй не поступається, а подекуди навіть перевершує її показники.

Властивості бронзи

Бронза відрізняється високою міцністю, стійкістю до корозії, а також відмінними антифрикційними властивостями. Цей вид матеріалів має підвищену стійкість до солоної води, повітря, розчинів кислот і вуглекислих розчинів. Бронза чудово підходить для обробки паянням і зварюванням м’якими та твердими припоями.

Колір бронзи залежить від типу легувальних компонентів у складі й може варіюватися від білого до червоного. Також завдяки їм відрізняються і властивості матеріалу:

• При додаванні нікелю, олова, алюмінію та кремнію поліпшується стійкість до корозії, пружність і міцність
• При додаванні фосфору, цинку та свинцю до властивостей попереднього типу додаються поліпшені антифрикційні властивості
• При додаванні заліза та нікелю утворюється дрібнозернистий рекристалізаційний сплав
• При додаванні берилію, цирконію та хрому поліпшується жаростійкість і знижується електропровідність