Питома вага бентоніту: вага 1 м³ і щільність

Людина давно навчилася використовувати корисні копалини нашої планети для своїх потреб. Нафта, вугілля і металеві руди давно і широко застосовуються у промисловості, але деякі природні речовини увійшли у наше життя порівняно недавно. До таких корисних копалин належить бентоніт, або бентонітова глина.

Фізичні властивості бентоніту

Бентонітові глини являють собою тонкодисперсну породу воскового характеру. Колір глини може змінюватися від ніжно-жовтого і сіруватого до зеленого, синюватого і навіть коричневого залежно від кількості та різноманіття мінеральних домішок.

Бентоніт утворився під час підвищеної вулканічної активності на нашій планеті. Попіл, туфи і лава при потраплянні у морську воду або у процесі поверхневого вивітрювання зазнавали хімічних змін. У результаті утворилися глинисті породи з унікальними водопоглинальними і сорбційними характеристиками.

• Основна властивість гідроалюмосилікату - набухання у процесі гідратації і утримання вологи всередині утвореного згустку. Під час намокання бентоніт може збільшитися в об’ємі до 16-20 разів. Якщо глину помістити в обмежений простір і додати води, вона перетвориться на подобу гелю і гірше пропускатиме вологу. Тому бентоніт використовують як ефективний водотривкий матеріал, але надійність гідроізоляції залежить від проєкту, товщини шару, якості сировини та монтажу. Цю особливість почали використовувати у будівельній сфері під час:

• закладання фундаментів;

• влаштування басейнів;

• виробництва гідроізоляційних бентонітових матів.

• У природному стані за вологості речовини не більше 15% питома вага бентоніту становить 2,5-2,76 г/см³, а об’ємна вага - 0,93-1,96 г/см³.

Для зручності перерахунку дані питомої і об’ємної ваги бентоніту наведені у таблиці.

• Бентоніт спікається за температури 900-950 °C, температурний максимум - 1430 °C.

Виділяють два типи бентоніту:

• кальцієвий - зазвичай набухає слабше і має меншу здатність до водопоглинання;

• натрієвий - відрізняється вищою здатністю до набухання та утримання води.

Числові показники набухання залежать від конкретної методики випробування, фракції, вологості та хімічної активації бентоніту, тому їх не слід змішувати з густиною матеріалу.

Такі бентоніти називають активованими, але у природному вигляді показники можуть суттєво відрізнятися.

Сфери використання

Бентоніт використовується не тільки у будівельній сфері. Завдяки сорбційним властивостям і здатності набухати його застосовують як компонент різних складів у медицині, харчовій промисловості, виробництві тканин, косметології і парфумерії, але для таких задач потрібна сировина відповідного очищення та допуску.

Особливе місце бентоніт отримав у виноробстві. З його допомогою освітлюють вина і фруктові соки, а сорбційні якості речовини використовують для видалення білка і мікроорганізмів із сусла, а також для адсорбції окиснювальних ферментів.

Як декоративні елементи бентоніт різних форм розміщують в акваріумах і тераріумах.

У сільському господарстві бентоніт може застосовуватися як мінеральна добавка, сорбент або компонент для поліпшення властивостей ґрунту і кормів. Ефект залежить від складу глини, дозування, культури, виду тварин і вимог безпеки, тому такі застосування потребують дотримання норм і контролю якості сировини.

Бентоніти використовують як адсорбувальні фарбувальні пігменти у деяких будівельних фарбах, як зв’язувальний або безпосередньо клейовий засіб, у виготовленні шпалер і азбестокартону.

У добувній і переробній промисловості бентонітові глини використовують як компонент бурових розчинів, добавки у бетони для підвищення міцності і водостійкості. З них виробляють керамзит і аглопорит, а також використовують як елемент виробництва сплавів чорної металургії.