Питома вага ракушняку: густина і вага каменю

Ракушечник, або ракушняк, - осадова порода, різновид вапняку, утворена з органічних залишків морських організмів, переважно з мушель та їхніх уламків. Основною складовою ракушняку є карбонат кальцію.

Основні родовища ракушняку припадають на місця доісторичних морів. Коли води з часом відступали, рештки морських істот, які мільйони років накопичувалися на морському дні, оголювалися. Під впливом природних умов скелети доісторичних морських істот спресувалися до твердості каменю.

Характеристики ракушняку

Ракушняк - вид вапняку, що переважно складається із солей кальцію. Його хімічний склад, незалежно від родовища, практично однаковий.

Популярність ракушняку як будівельного матеріалу пов’язана з його природною структурою, теплоізоляційними властивостями і доступністю. Залежно від пористості виділяють три типи каменю:

• Марка М15 - камінь великої пористості і, як наслідок, низької міцності. Його колір - світло-жовтий. Домішки піску у великій кількості, що мають високу теплопровідність, роблять камінь “холодним”. Блоки каменю цієї марки крихкі й легкі, тому їх використовують для невисоких одноповерхових споруд: гаражів, сараїв, лазень, парканів.

• Марка М25 — камінь більшої міцності та меншої пористості. Це одна з найпоширеніших марок у будівельній практиці. Колір — світло-жовтий. За міцністю такий камінь зазвичай співставний з матеріалами для малоповерхового будівництва, але конкретне порівняння з цеглою, газо- чи пінобетоном залежить від марки та умов випробувань.

• М35 — марка ракушечника найбільшої густини. Мала пористість забезпечує більшу питому вагу й вищу міцність. Жовто-білий колір, щільна структура і порівняно низьке водопоглинання дають змогу застосовувати його для зовнішнього облицювання за правильної захисної обробки від вологи. Також матеріал використовують у малоповерховому будівництві, фундаментах і погребах, якщо це допускає проєкт.

Видобуток і застосування

Ракушняк - один із небагатьох будівельних матеріалів, який природа дала нам практично в готовому вигляді. Видобуток каменю полягає в нарізанні геологічних пластів спеціальними машинами на блоки певного розміру. Зовнішній вигляд каменю навіть у межах одного родовища може суттєво змінюватися. Камінь легко пиляється і обробляється. Залежно від подальшого призначення поверхня каменю буде просто пиляною, шліфованою або злегка шорсткою.

Переваги матеріалу:

• відносно мала вага каменю ракушняку,
• низька вартість,
• унікальна текстура,
• проста обробка і монтаж,
• відмінне зчеплення завдяки пористій структурі,
• низька теплопровідність,
• хороша шумоізоляція і морозостійкість за правильного монтажу, захисту від вологи та експлуатації,
• не вступає в хімічні реакції з іншими будівельними матеріалами.

Ракушняк широко використовується у малоповерховому будівництві, внутрішньому і зовнішньому оздобленні. Він добре виглядає в ландшафтних проєктах на присадибних ділянках: огорожі, підпірні стінки, гроти, фонтани тощо. Полірована плитка з ракушняку, просочена гідрофобними розчинами, використовується як декоративне оздоблення.