Питома вага мулу: вага 1 м³ за станом

Мулом називають речовину, що утворюється на дні стоячих водойм або русел проточних вод. Він являє собою суміш дуже дрібних частинок органічного і мінерального походження. Середня кількість фракцій мулу розміром менше 0,01 мм досягає 50% від загальної маси.

У природних умовах ця тонкозерниста порода перебуває у в’язкому, текучому стані. Залягаючи на дні таких водойм, як моря або озера, мул може складатися з частинок гірських порід, що руйнуються, і твердих решток живих організмів, які населяють ці водойми. Залежно від основних компонентів, що насичують мул, виділяють:

• вапнякові, теригенні, алевритові, пелітові мули;

• діатомові, радіолярієві, птероподові, глобігеринові мули.

Також трапляються мули, насичені залишками вулканічного походження або гнильними відкладеннями, утвореними внаслідок загнивання великої кількості органіки. Ця речовина, сапропель, спричиняє активне виділення сірководню.

Скільки важить мул?

Питання про вагу мулу виникає під час проведення будівельних робіт, транспортування донного ґрунту, підрахунку маси мулових відкладень, визначення щільності сапропелю та інших технічних завдань.

Середнє значення питомої ваги мулового осаду прирівнюється до 1,6 т/м³. Залежно від різновиду мулу і його фізичного стану, сухий він чи мокрий, відповідно змінюватиметься і щільність. Мул у природному стані, а також вага сапропелю в насипу мають різні значення щільності. Дані наведені у таблиці.

Використання мулу

Людство навчилося застосовувати мул для своїх потреб. Як початкова стадія, яку проходять зв’язані осадові породи, мул може використовуватися у виробництві мінеральних витяжок для тварин, а також як добриво ґрунту у сільському господарстві.

Для поліпшення якості ґрунту найкращим вважається озерний сапропель. У ньому багато корисної органіки і мінералів. Він активно стимулює ріст і розвиток рослин, а також є природним антисептиком.

Мул іноді розглядають як органо-мінеральну сировину для добрив, але застосовувати його на городі без аналізу складу та санітарної оцінки не можна. У донних відкладах можуть накопичуватися важкі метали, нафтопродукти, патогени й надлишок солей. Якщо матеріал використовують у компості, потрібні правильна витримка, контроль походження і дотримання агротехнічних норм; саме додавання мулу не гарантує зникнення ризику зараження.

Деякі види мулу і донних відкладень застосовують у складі лікувальних грязей у санаторній практиці. Зазвичай для цього використовують відкладення солоних озер, що пройшли контроль складу і безпеки. Самостійно застосовувати мул у медичних цілях не слід: властивості таких матеріалів залежать від походження, складу і санітарного стану.