Питома вага гіпсу в 1 м³. Вага гіпсового каменю

У природі гіпс трапляється у вигляді гірської породи білого або світлого кольору. Він формується на основі однойменного мінералу, що складається із сульфату кальцію та кристалізаційної води. Через вміст води у кристалічній структурі природний гіпс називають двоводним сульфатом кальцію. Крім зв'язаної води, на поверхні гіпсу і в його порах може міститися вільна волога, кількість якої змінюється залежно від умов зберігання та навколишнього середовища.

Окрім основних компонентів, у складі гіпсу можуть бути сторонні домішки: кварц, карбонати, вапняк, доломіт, сірка, глинисті та бітумінозні включення. Вони здатні забарвлювати вихідний матеріал у різні відтінки. Вміст домішок у природному гіпсі може суттєво відрізнятися залежно від родовища.

У старих довідкових описах для природного гіпсу зазначають, що вільна поверхнева і порова волога може досягати приблизно 10 - 15%, а кількість сторонніх домішок іноді перебуває в діапазоні 1 - 25%. Ці значення залежать від родовища, умов зберігання і підготовки сировини.

Гіпс має м'яку і досить в'язку структуру. Зазвичай виділяють кілька різновидів:

• гіпс у формі великих кристалів;
• тонковолокнистий гіпс, або селеніт;
• зернистий гіпс.

Одним із найвідоміших різновидів зернистого гіпсу є алебастр. Його використовують для ліплення, оздоблювальних робіт і виготовлення декоративних елементів. Матеріал легко набуває потрібної форми і швидко твердне, тому зручний для невеликих будівельних та інтер'єрних виробів.

Якісні характеристики гіпсу

Виробництво будівельного гіпсу передбачає нагрівання гіпсового каменю. Під час випалу матеріал частково втрачає воду, стає більш пухким і легше подрібнюється. Потім порошок змішують з водою, отримуючи однорідну пластичну масу, яка швидко тужавіє.

Використання гіпсу в будівництві має низку переваг:

• короткий час тверднення;
• можливість фарбувати декоративні елементи в різні кольори;
• невелика щільність і порівняно мала вага конструкцій;
• низька чутливість до високих температур;
• добрі звукоізоляційні властивості;
• нетоксичність за звичайного застосування;
• здатність зберігати тепло.

Гіпс часто використовують у будівництві. Він може бути основою перегородок, сухої штукатурки, плит та інших виробів, а також застосовуватися як допоміжний компонент у сумішах.

Попри переваги, гіпс має і недоліки:

• низька стійкість до постійного впливу вологи;
• порівняно невисока механічна міцність;
• короткий час придатності готового розчину.

Під час роботи з великими площами швидке тужавіння гіпсу може ускладнювати нанесення і вирівнювання матеріалу.

Щільність і питома вага гіпсу

Для виробництва гіпсових матеріалів використовують гіпсовий камінь певного фракційного складу. Великі шматки сировини зазвичай додатково дроблять і подрібнюють, щоб отримати матеріал, зручний для переробки.

На практиці гіпсовий камінь для переробки може надходити великими шматками приблизно 50 - 300 мм, а дрібніші фракції близько 5 - 50 мм також використовують у виробництві. Конкретні вимоги залежать від технології підприємства і виду матеріалу.

Для розрахунку маси партії, транспортування і витрати важливо враховувати об'ємну вагу гіпсу. У довідкових розрахунках можна орієнтуватися на щільність гіпсу близько 2320 кг/м³, а для гіпсового каменю - приблизно 2200 - 2400 кг/м³. Фактичне значення залежить від пористості, вологості, домішок і ступеня подрібнення матеріалу.