Питома вага кераміки. Вага кераміки різних видів

Перші предмети з обпаленої глини датовані 25-29 тисячоліттям до н. е. Вчені стверджують, що у ті часи пращури людства створили перший штучний матеріал, перейшовши до осілого способу життя. І тільки у третьому тисячолітті до нашої ери було винайдено гончарний круг, який дав змогу значно спростити технологічний процес.

У різних країнах існували свої неповторні рецепти виробництва кераміки. У міру розвитку людства вдосконалювалися їхні склади і способи виготовлення виробів. Майстри не тільки наносили елементарні візерунки на свої творіння шляхом накреслення, а й створювали унікальні мальовані орнаменти і наносили різноманітні покриття.

Сьогодні керамікою прийнято називати вироби з глини і деяких інших неорганічних матеріалів, наприклад діатомітів, трепелів тощо, з додаванням мінеральних добавок, які пройшли термічну обробку.

Види кераміки

Основними видами кераміки, що використовуються для виробництва художніх виробів, з давніх часів вважаються:

• теракота - обпалена жовта або червона глина без глазурного покриття; черепок такого виробу пористий;

• гончарна кераміка - вироби з глини, які проходять обробку у печі і покриваються прозорою глазур’ю; черепок таких виробів пористий;

• майоліка - кераміка родом з острова Майорка, має великопористий черепок і часто рельєфні прикраси. Виготовлена з білої або кольорової глини, майоліка частково покривалася глазур’ю пастельних тонів;

• фаянс - творіння італійських майстрів, кераміка з білої глини з найтоншим пористим черепком, покривалася безбарвною глазур’ю і не просвічувалася;

• фарфор - унікальний вид кераміки. Його тонкий напівпрозорий білий черепок непроникний для води. Матеріали для виробництва - каолін, пластична вогнетривка глина, польовий шпат, кварц.

Кераміка широко використовується у виробництві будівельних і оздоблювальних матеріалів. Пориста кераміка з рівнем поглинання вологи 8-10% непрозора і під дією тиску пропускає воду. З такого матеріалу виготовляють різні стінові і покрівельні вироби, дренажні труби тощо. Облицювальну цеглу і плитку, санітарно-будівельні фаянсові вироби виробляють з глазурованої пористої кераміки.

Клінкерну цеглу, підлоговий кахель, санітарно-будівельний фарфор і напівфарфор виробляють з кераміки із запеченим черепком, без пор. Водопоглинання цього виду кераміки - від 3 до 10%. Додаткові склоподібні покриття, тобто глазурі, зменшують ступінь водопоглинання.

Звичайна будівельна цегла і покрівельна керамічна черепиця належать до категорії грубої кераміки. Матеріал має крупнозернисту будову. Тонка кераміка - це облицювальна глазурована плитка, кислотостійка цегла, фарфорові вироби.

Кераміку також класифікують за конструкційним призначенням:

• стінова: цегла, панелі тощо;

• покрівельна: черепиця;

• для перекриттів: балки, камені, панелі;

• наповнювачі для бетонних сумішей: керамзит;

• деталі облицювання: підлогова і стінова плитка, декор;

• дренаж і каналізація: труби, дорожня цегла;

• санітарні вироби: унітази, раковини, ванни;

• кислото- і теплостійкі вироби: цегла, плитки та інші матеріали.

Питома вага кераміки залежить від щільності черепка. Існують поняття істинної і середньої щільності. Істинна щільність - це маса речовини без пор, а середня - щільність у природному стані, з порами і пустотами.