Питома вага смоли, властивості, модифікації і таблиця

Смолами називають широкий клас природних і синтетичних матеріалів. У будівництві, ремонті та промисловості особливо часто використовують епоксидні, поліефірні, фенолформальдегідні та інші синтетичні смоли. Після затвердіння вони утворюють міцні полімерні матеріали з доброю адгезією і стійкістю до хімічного впливу.

Властивості смоли залежать від її типу, марки, складу, кількості наповнювачів, затверджувача та умов затвердіння. Тому точні значення густини і ваги потрібно уточнювати за технічною документацією конкретного матеріалу.

Вага і питома вага смоли

Середню довідкову питому вагу рідкої смоли часто приймають близько 1,07 г/см3. Це означає, що 1 м3 такої смоли важить приблизно 1070 кг. Для модифікованих складів, наповнених смол і затверділих матеріалів значення може помітно відрізнятися.

Питома вага і вага 1 м3 смоли

Властивості смоли

Смоли можуть мати високу адгезію до металів, бетону, деревини, скла та інших матеріалів. Багато затверділих смол стійкі до води, лугів, солей і низки хімічних речовин, але стійкість завжди залежить від конкретного складу та умов експлуатації.

За зовнішнім виглядом смоли можуть бути прозорими, жовтуватими, коричневими, в’язкими рідинами або твердими масами. Колір, в’язкість і час затвердіння залежать від типу смоли, добавок і температури.

Для чистих епоксидних смол без спеціальних наповнювачів орієнтовно характерні такі показники:

• модуль пружності близько 3000-4500 МПа;
• межа міцності при розтягуванні приблизно 70-90 МПа;
• густина багатьох складів близько 1,1-1,2 г/см3.

Незатверділі смоли, затверджувачі та розчинники можуть подразнювати шкіру, дихальні шляхи й очі. Під час роботи з ними потрібно використовувати рукавички, вентиляцію і дотримуватися інструкції виробника. Після повного затвердіння матеріал зазвичай стає значно стабільнішим, але безпечність також залежить від складу.

Модифікація смоли

Смоли добре піддаються модифікації. Зазвичай виділяють фізичну і хімічну модифікацію.

Фізична модифікація полягає у введенні добавок, які змінюють властивості матеріалу без обов’язкового утворення нових хімічних зв’язків з основною смолою. Наприклад, каучукові добавки можуть підвищувати ударну в’язкість, а мінеральні наповнювачі - жорсткість, теплостійкість, зносостійкість або стійкість до ультрафіолету.

Хімічна модифікація пов’язана зі зміною структури полімеру або введенням реакційноздатних компонентів. Такі добавки можуть підвищувати еластичність, вогнестійкість, водостійкість, адгезію або антифрикційні властивості, але іноді водночас зменшують інші характеристики. Тому склад смоли підбирають під конкретні умови експлуатації.