Питома вага кислот. Вага кислоти в 1 мл і в 1 м³

Кислоти - одні з найбільш затребуваних у житті людини хімічних сполук. Перебуваючи у різних агрегатних станах, вони трапляються у нашому житті повсюдно:

• у виробництві добрив і лікарських препаратів;

• під час очищення нафтопродуктів;

• у харчовій промисловості;

• під час створення вибухових, фарбувальних і мийних речовин;

• у процесах осушення і очищення;

• під час виробництва акумуляторних батарей тощо.

У природних процесах живих організмів кислоти також відіграють важливу роль. Розглянемо детальніше кислоти, які часто трапляються у повсякденному житті.

Соляна кислота

HCl, або хлороводнева кислота, простіше - соляна кислота, є безбарвною прозорою їдкою рідиною, тобто розчиненим у воді хлороводнем. При потраплянні концентрованої речовини на повітря вона починає «диміти».

HCl широко використовується у металургії і гальванопластиці. Вона трапляється і у продуктах харчування як добавка Е507, регулятор кислотності. У шлунковому соку міститься у концентрації від 0,3 до 0,5%, а як медичний препарат призначається разом з пепсином для нормалізації зниженої кислотності.

Концентрована кислота здатна спричинити сильний хімічний опік. Під час роботи з нею необхідно дотримуватися правил безпеки і використовувати захисні засоби. Вступає у реакції з сильними окисниками з утворенням токсичного хлору. Питома вага соляної кислоти, або щільність, - 1,19 г/см³.

Сірчана кислота

H2SO4 - сильніша кислота, ніж соляна. Концентрована речовина роз’їдає і обвуглює багато органічних матеріалів та активно поглинає воду. За звичайних умов це безбарвна масляниста рідина без вираженого запаху; куштувати її небезпечно. Питома вага сірчаної кислоти - близько 1,84 г/см³ для концентрованого розчину.

Сфера застосування досить велика. Це металургія, добування мінералів, виробництво добрив, акумуляторних батарей, створення вибухових речовин, використання у текстильній, шкіряній, нафтовій промисловості тощо.

Основна частина світового виробництва сірчаної кислоти йде на створення мінеральних добрив. Сама по собі сірчана кислота - їдка і небезпечна для здоров’я людини та навколишнього середовища речовина. Небезпека залежить від концентрації, шляху впливу і тривалості контакту, тому під час роботи з сірчаною кислотою потрібно орієнтуватися на паспорт безпеки речовини.

Азотна кислота

HNO3 змішується з водою у будь-яких пропорціях. У промисловості її використовують для виробництва добрив, барвників, лікарських препаратів, в органічному синтезі, ювелірній справі та інших напрямах. Питома вага азотної кислоти - 1,51 г/см³.

Концентрована азотна кислота належить до небезпечних їдких речовин і може спричиняти сильні хімічні ураження тканин. Клас небезпеки залежить від концентрації та нормативної системи, тому для конкретного продукту потрібно дивитися паспорт безпеки.

Ортофосфорна кислота

H3PO4 належить до неорганічних кислот середньої сили. За природних умов це тверда кристалічна безбарвна речовина. Добре розчиняється у воді. 85-відсотковий розчин у вигляді сиропу у побуті зазвичай називають ортофосфорною або фосфорною кислотою. Може розчинятися в етанолі та інших розчинниках. У рідкому стані питома вага ортофосфорної кислоти - 1,685 г/см³.

Застосовується у металургії, зокрема під час пайки і антикорозійної обробки, у харчовій промисловості як регулятор кислотності Е338, для зниження кислотності і профілактики сечокам’яної хвороби у тваринництві, у стоматології як протравлювач емалі перед встановленням пломб і у деяких складах для відбілювання зубів.