Питома вага мідної руди: густина і різновиди

Мідна руда належить до групи руд кольорових металів. В окиснених рудах метали містяться у формі кисневмісних сполук: карбонатів, силікатів, оксидів, сульфатів та інших мінералів. Мідь трапляється у змішаних рудах, що містять метал в окисненій і сульфідній формі, а також у самородних рудах у вільному стані. Первинні руди більшості промислових родовищ містять мідь у сульфідних формах.

Сьогодні мінералогії відомо понад 200 різних природних мінеральних утворень, що містять мідь. Із них виділяють придатні до розробки:

• Сульфідні руди: халькопірит - 34-35% міді, борніт - від 52 до 65%, халькозин - містить до 80%.
• Мідно-нікелеві руди: кубаніт - від 22 до 45% Cu.
• Самородна мідь - від 98 до 100%.
• Окиснені руди: малахіт - до 57,5%, азурит - до 56%, хризокола до 36%, брошантит - до 56%, куприт - до 89% та інші.

Родовища мідних руд

У рудах, які називають мідними, у великій кількості містяться й інші мінерали. Економічно вигідно розробляти родовища з вмістом міді понад 0,5%.

Найбільшими промисловими родовищами вважаються утворення на Кольському півострові, у Чилі, Замбії, розробляються великі поклади порфірових мідних руд у США, Польщі, Канаді, Перу та інших країнах. За твердженнями вчених, у всіх великих промислових родовищах міститься понад 680 мільйонів тонн міді.

Самородної міді з максимальним вмістом чистого металу в природних утвореннях вкрай мало. Найпоширеніші сполуки з вмістом міді такі:

• Борніт. Мінерал був відкритий чеським ученим І. Борном, на честь якого і отримав назву. Більш відомі назви - строкатий колчедан або мідний пурпур. Залежно від генезису мінерал може виглядати по-різному. До його складу входить до чверті сірки, понад 10% Fe. Вміст міді в борніті досягає 63%.

• Халькопірит, або мідний колчедан, - мінерал гідротермального походження, належить до поліметалічних руд.

• Халькозин. У цій руді міді може бути до 80%, решта об’єму припадає на сірку. Завдяки щільнозернистій блискучій поверхні з переливами відтінків від свинцевого до глибокого чорного мінерал отримав назву “мідний блиск”.

Із рідкісних утворень із вмістом міді найвідомішими є:

• Малахіт - має красиву яскраву структуру. Зелений камінь широко застосовується як виробний. Вуглекисла мідна зелень належить до класу поліметалічних мідних руд. Поруч із малахітом часто залягають інші мідьвмісні породи - куприт, самородна мідь.

• Азурит, або мідна лазур. Мінерал яскраво-синього кольору має особливу твердість. Розробки родовищ знаходяться в Конго, Марокко, Греції, Франції, Великій Британії, Австралії. Неподалік від залягання малахіту й азуриту, які часто зростаються між собою, розташовані родовища сульфідних мідних руд.

• Ковелін - мінерал сульфідної групи, який уперше був знайдений біля підніжжя Везувію, має метасоматичне походження. Досить м’який мінерал синювато-бузкового кольору з металевим блиском. Відсотковий вміст міді - понад 65%. Розроблювані родовища знаходяться в Чилі, США, Сербії, Італії.

Питома вага мідної руди залежно від виду і складу мінералів може відрізнятися. Таблиця густини мідних руд містить усереднені довідкові значення питомої ваги, числове значення якої в системі SI збігається зі значенням густини.