Питома вага ртуті: вага 1 літра і 1 м³

Добре відома багатьом небезпечна речовина в термометрі — ртуть. За кімнатної температури ртуть перебуває в рідкому стані, а її густина настільки велика, що в ній можуть плавати важкі метали, наприклад свинець або залізо. Густина ртуті за 20 °C становить близько 13,546 г/см³, тобто приблизно 13 546 кг/м³. За підвищення температури густина поступово зменшується.

Свою назву Hydrargyrum ртуть отримала завдяки своїй сріблястій текучості, від слів “вода” і “срібло”, а руська назва походить від праслов’янського слова, що означає “котитися”.

При зниженні температури до -39 °C ртуть змінює агрегатний стан і стає твердою речовиною з яскраво вираженими металевими властивостями. Вперше належність Hg до металів була доведена Ломоносовим і Брауном у 1759 році, хоча речовина була відома людству вже дуже давно. Ще давні греки вміло використовували ртуть і знали про її отруйну дію. Алхіміки тривалий час застосовували ртуть у дослідах з надією створити золото.

Де трапляється

Ртуть у природі має мале поширення. Її вміст у земній корі не більше 83 мг/т, однак концентрація ртутних руд досить висока завдяки тому, що цей елемент доволі легко зв’язується з іншими речовинами. Найбагатші руди містять до 2,5% ртуті; це природна кіновар - мінерал з яскравими червоними плямами, які на сколі поступово покриваються легкою мінливістю внаслідок окисних процесів. Дуже рідко самородна ртуть трапляється у вигляді крапель на гірських породах.

Вплив на організм людини

Ртуть є токсичною речовиною, причому небезпека часто помітна не одразу. Найбільший побутовий ризик пов’язаний не з масою металу, а з парами ртуті та тривалим впливом на організм.

Ртуть небезпечна передусім через токсичні пари. Навіть за кімнатної температури вона випаровується, а під час вдихання пари можуть спричиняти отруєння і уражати нервову систему. У разі розливу ртуті її не можна збирати пилососом або віником; приміщення потрібно провітрити і діяти за рекомендаціями санітарних або аварійних служб.